З досвіду роботи

ТЕМА ДОСВІДУ

 «Розвиток критичного мислення як засіб формування комунікативної компетентності на уроках англійської мови в середній школі»

АВТОР ДОСВІДУ

Середа Олена Миколаївна

АДРЕСА ДОСВІДУ

Житомирська область, смт Попільня, Попільнянська гімназія №1.

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСВІДУ

З моменту перетворення України на самостійну державу виникла потреба у розбудові системи освіти, її докорінному реформуванні. З цією метою розроблена цілісна державна національна програма “Освіта”, головною метою якої є визначення стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу ХХІ ст., створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

Перед сучасною освітою стоїть безліч задач, які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості. Така особистість здатна до адекватної оцінки подій, спроможна творчо розв’язувати поставлені перед нею завдання. Та, як свідчать дослідження, переважна більшість учнів шкіл не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння. Саме тому проблема розвитку ключових і предметних компетентностей гостро поставлена в новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (2011).

         З огляду на стрімкий розвиток суспільства протягом останніх десятиліть англійська мова набула статусу міжнародної мови. Вона стала невід'ємною частиною сучасної культури, економіки, політики, спорту, освіти, мистецтва, туризму, науки.

Слід зазначити, що усне і письмове спілкування англійською мовою стало реальністю і необхідністю: ми часто стикаємося з англомовним телебаченням, простими інструкціями з використання побутових приладів англійською мовою, а також спілкуванням з іноземцями, як у житті, так і в мережах Інтернету. Так, метою навчання іноземної мови є формування комунікативної компетенції, що включає в себе як мовну, так і соціокультурну компетенцію, бо без знання соціокультурного фону не можна сформувати комунікативну компетенцію навіть в обмежених межах. Вивчення іноземної мови покликане сформувати особистість, яка бажає брати участь у процесі міжкультурної комунікації.

Сприяти виконанню поставлених завдань, на мою думку, може застосування технології розвитку критичного мислення.

На уроках англійської мови вона стає засобом створення творчого мікроклімату на уроці, виховання в учнів внутрішньої потреби передавати власне бачення, мати власну позицію, оскільки учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріали для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, вимагають розумового напруження, винахідливості та творчості.

Тому інноваційна значущість пропонованого досвіду полягає у тому, щоб, враховуючи вимоги до розвитку системи освіти та викликане ними впровадження в навчально-виховний процес компетентнісного підходу, озброїти вчителя такою педагогічною технологією, яка дозволить поєднати систему компетентнісного навчання з класно-урочною системою.

         Практична значущість досвіду полягає у впровадженні компетентнісного навчання через використання технології критичного мислення, яка спрямована на формування у школярів комунікативної компетентності на уроках англійської мови.

     Впровадження зазначеного досвіду сприятиме активізації навчально-пізнавальної діяльності, спонукатиме до розвитку критичного мислення, у ході якого формується позитивний досвід, оскільки учень розвиває вміння здобувати й опрацьовувати інформацію, самостійно аналізувати і систематизувати матеріал, удосконалювати мовленнєві й комунікативні вміння й навички.

ТЕХНОЛОГІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ДОСВІДУ

Впровадження технології критичного мислення на уроках англійської мови реалізується через три фази уроку – виклик, осмислення, рефлексію – шляхом застосування таких форм і прийомів роботи, як «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Fishbone» тощо.

1. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.1 Протиріччя, що обумовили творчий пошук

Відповідно до державного стандарту метою навчання іноземних мов у межах базового курсу є оволодіння учнями основами іншомовного спілкування, у процесі якого здійснюються освіта, виховання і розвиток особистості.

Державним стандартом визначається базовий рівень володіння іншомовним спілкуванням, досягнення якого є обов’язковим для всіх учнів певного типу середнього навчального закладу.

Базовий рівень для основної середньої загальноосвітньої школи (5-9 класи) передбачає здатність учнів здійснювати іншомовне спілкування з носіями мови, що вивчається, і користуватися письмом в обмеженому обсязі, а також читати і розуміти нескладні тексти. За відповідних умов базовий рівень, безперечно, може бути перевищений. Як вихідний та комунікативно достатній за існуючих умов навчання він може слугувати надійною основою для подальшого доучування у старшій школі або безпосереднього використання іноземних мов у практичній діяльності випускників одразу після закінчення школи.

Мінімізація змісту навчання іноземних мов знайшла своє відображення у кількісному обмеженні мовного матеріалу, в різному обсязі рецептивного і продуктивного мовного мінімуму, а також у значному обмеженні сфер і ситуацій спілкування, тематики та предметного змісту мовлення.

        Мінімізація розповсюджується і на процесуально-діяльнісний аспект змісту навчання, що проявляється в асиметрії розвитку вмінь іншомовного монологічного і діалогічного мовлення на користь останнього в необхідній реалізації індивідуального підходу до учнів і створення для них найбільш сприятливих умов у володінні іншомовним мовленням тощо.
       Навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах визначається як система, функціонування якої обумовлюється багатьма чинниками. Головними з них є: характер соціального замовлення на сучасному етапі розвитку суспільства, цілі навчання та виховання, принципи і зміст навчання іноземних мов та інші.

Ринок праці висуває сьогодні вимоги не стільки до рівня теоретичних знань потенційного працівника, скільки до його рівня відповідальності, професійної компетентності і комунікабельності, які він може продемонструвати. Тому, щоб бути успішною людиною в сучасному світі, вже недостатньо володіти сумою знань у тій чи іншій галузі. Важливо, щоб дитина, яка закінчує школу і йде у доросле життя, не була пасивним об’єктом впливу, а могла самостійно знайти потрібну інформацію, обмінятися думками щодо певної проблеми з іншими людьми, брати участь у дискусії, знаходити аргументи і контраргументи.

Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до комунікації. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності.

1.2 Для чого починалося впровадження досвіду

Останнім часом, працюючи з дітьми середнього шкільного віку, я гостро відчувала відсутність вищезазначених якостей у значної частини своїх вихованців. Саме тому й вирішила підпорядкувати всю роботу формуванню комунікативної компетентності.

У червні 2015 року Національна Рада Реформ розробила Національну програму вивчення та популяризації іноземних мов( National Foreign Language Learning and Promotion Initiative) «Go Global».

Вивчення іноземних мов визначено пріоритетом внутрішньої політики держави в стратегічних документах ЄС та України.

На першому етапі, згідно з програмою, доцільно концентрувати зусилля на підтримці та вивченні англійської мови, знання якої визначено ключовою компетенцією в умовах глобалізації економіки.

Познайомившись з великою кількістю сучасних інноваційних технологій, я зрозуміла, що для втілення поставленої мети найбільше підходить технологія розвитку критичного мислення. Застосування саме цієї технології дозволить вирішити основне завдання сучасної освіти – навчити дітей вчитися, тобто: вміти зрозуміти – запам’ятати – засвоїти – принести до власної ціннісної системи – стати компетентними.

Для досягнення поставленої мети я сформулювала такі завдання:

–       з’ясувати суть компетентнісного підходу до навчання та особливості його впровадження в середній школі;

–    проаналізувати та дібрати методи, форми і засоби навчання технології критичного мислення, використання яких дозволить формувати в учнів комунікативну компетентність;

–       з’ясувати ефективність застосування технології критичного мислення щодо формування в учнів комунікативної компетентності.

1.3 Як розвивався досвід

Розпочинаючи роботу над упровадженням технології розвитку критичного мислення, я розуміла, що критичне мислення формується поступово, воно є результатом роботи вчителя і учня. Тому розпочала з вивчення досліджень з цього питання сучасних вітчизняних і закордонних науковців.

Розвитку критичного мислення присвятили свої праці відомі західні дослідники К.Мередіт, Д.Стіл, Ч.Темпл, С.Уолтер, а також російські М.В. Кларін, С.І. Заір-Бек, І.О. Загашев, І.В. Муштавінська. Саме їх ідеї стали творчим підґрунтям для моєї подальшої роботи.

1.     ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У МЕЖАХ

ПРЕДМЕТУ «Англійська мова»

1.1 Фаза виклику

На цьому етапі пропоную учням подумати і пригадати якомога більше інформації, яку вони вже знають з певної теми. Підводжу їх до формулювання запитань, осмис­лення матеріалу, відповідей на попередні запитання і визначення нових. Прагну викли­кати зацікавленість та інтерес. Саме цьому під­порядковані методичні прийоми, які використовую з метою створення умов для самостійного здобуття знань: «Знаємо — бажаємо дізнатися — дізналися», «Асо­ціативний кущ», «Генератор ідей», «Тонкі та товсті запитання». Вони дають можливість розвивати такі вміння і навички критичного мислен­ня, як гнучкість в адаптуванні до життєвих ситуацій, самостійність у прийнятті рішень.

Під час проведення цього етапу уроку здійснюю кілька пізнавальних операцій: по-перше, допомагаю учням встановити рівень власних знань і побудувати нові знання на основі попередніх; по-друге, активізую їх увагу до навчального процесу, створюю зацікавленість та спрямованість на дослідження теми (проблеми).

Крім того, потрібно зауважити, що фаза «Виклику» передбачає такі етапи: розминка, обґрунтування навчання, актуалізація. На етапі «Актуалізації» відбувається визна­чення мети уроку, що сприяє розвиткові внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми з предмету.

Оптимальними методами, що використовую на цьому етапі уроку вважаю евристичні «Мозковий штурм» та «Ключові слова», мета яких — допомогти учням усвідомити, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані під час подальшого вивчення основ медичних знань.

При застосуванні прийому «Мозковий штурм» учням, яким складно висловити свою думку перед аудиторією, надається можливість проявити себе, адже варіанти рішень, запропоновані ними, не обговорюються й не критикуються, а лише обираються найдоцільніші. При такому підході учні отримують впевненість у своїх силах, залучаються до колективної роботи. Наприклад, вивчаючи тему «School» в 6-му класі, даю завдання розробити правила для учнів. А в 5-му класі, опрацьовуючи тему «Weather», пропоную скласти поради друзям, який одяг обрати для тієї чи іншої погоди.

Під час роботи з прийомом «Ключові слова» учні використовують слова, які прикріплені або записані на дошці. Прослухавши формулювання певної теми, учні повинні записати їх у певній послідовності, а потім на етапі осмислення знайти підтвердження своїм ланцюжкам, читаючи текст англійською. Наприклад, в 6-му класі, вивчаючи тему «Appearance», даю завдання розташувати в певній послідовності такі ключові слова: eyes, hair, slim, ponytail, pretty, tall. Учні роблять свої припущення, а в частині осмислення, прочитавши текст, можуть внести зміни в складену послідовність.

Доцільними під час актуалізації знань також вважаю ті прийоми, які розвивають логічне мислення, зорову пам'ять, уміння аналізувати завдання, критично вико­ристовувати життєвий досвід відповідно до запропо­нованих комунікативних ситуацій. Доречним під час цього етапу уроку є вико­ристання прийому «Передбачення», що дає можливість розвивати прогностичні вміння старшокласниць, а також сприяє розв’язку ситуаційних задач.

Проводячи розминку застосовую такі прийоми, як «Лови помилку!», «Логічний ланцюжок», «Знайди подібне», «Чому це важливо», тощо.

1.2 Фаза осмислення

Друга фаза – осмислення змісту, – якій відводиться значна частина часу, полягає в пошуку та осмисленні матеріалу, знаходженні відповідей на попередні запитання та визначенні нових, намаганнях відповісти на них для побудови нового власного знання, оцінювання певної інформації. На цьому етапі порівнюємо очікування учнів з тим, що вивчається, здійснюємо їх перегляд та висловлюємо нові.

Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах - стати засобом спілкування учнів завдяки сформованим комунікативним умінням говоріння, аудіювання, читання й письма на міжкультурному рівні в межах, визначених комунікативних сфер, тематики ситуативного мовлення та на основі вивченого мовного і мовленнєвого матеріалу.

Першочерговою метою фази осмислення змісту вважаю розвиток умінь критич­но працювати з інформацією, виділяти найголовніше й найсуттєвіше, висувати й обґрунтовувати гіпотези розв’язання проб­леми, робити узагальнення, зістав­ляти з аналогічними або альтерна­тивними варіантами розв’язання, установлювати закономірності, ро­бити аргументовані висновки. Таких навичок вимагають і завдання ЗНО з англійської мови, а починати їх формування в старшій школі запізно.

Адже якщо у початковій школі закладаються основи володіння іноземною мовою, то в основній школі, починаючи вже з 5-го класу, обсяг навчального матеріалу помітно зростає, і чіткіше проявляється функція іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування. Відповідно збільшуються вимоги до рівня володіння мовою, в тому числі монологічним мовленням.

Так, на кінець 6-го класу в учнів повинні бути розвинуті такі комунікативні вміння у монологічному мовленні: логічно будувати висловлювання за змістом почутого, побаченого, прочитаного, використовуючи при цьому прості зв’язні речення; описувати події, явища, об’єкти, людей, тварин; висловлювати своє ставлення до предметів, осіб тощо; давати свою оцінку явищам, подіям; характеризувати персонажі казки, мультфільму, оповідання; робити коротку тематичну презентацію, зв’язні повідомлення про свою чи чиюсь діяльність, використовуючи набутий мовний матеріал адекватно до тем спілкування. Обсяг висловлювання - не менше 12 речень.

Так, наприклад, вивчення теми «Travelling» (6-й клас), починаю з розгляду проблеми: «Why do people travel?» Звідси випливає проблемне питання, яке ставлю учням: Why do you travel?

Внаслідок роботи над питанням, учні пропонують варіанти рішень:

– I want to have a good time;

– I like to meet new friends;

– I like to see interesting places;

– I like to take photos;

– I like to go shopping

На другій фазі уроку для формування комунікативної компетентноcті також доречно, на мою думку, використовувати презентації, веб-сайти, кри­тичне читання тексту самостійно, у парах, його аналіз, редагування, застосо­вуючи різні методи і прийоми: « «Обери позицію», «Дискусія», «Читання з маркуванням тексту», «Кероване читання», «Порушена послідовність», «Лови помилку», «Речення з відкритим кінцем».

На своїх уроках практикую як роботу в парах постійного та змінного складу, так і групову роботу. Все залежить від завдання, яке стоїть перед учнями і від очікуваного результату.

Корисним на цьому етапі уроку є прийом «Тонкі та товсті запитання». Це один із способів роботи в парах. «Тонким» вважається таке запитання, на яке можна дати точну, коротку відповідь, а «товсте» запитання потребує роздумів та розгорнутої відповіді. Цей прийом можна використовувати з іншими: запитальні слова,мозковий штурм, читання з зупинками. Формувати вміння краще починати з «тонких» запитань, адже дітям їх легше придумувати.

Мої учні читають текст, зупиняються після кожного абзацу і ставлять запитання один одному за змістом прочитаного. Така форма роботи сприяє розвитку їх комунікативних навичок.

Велику допомогу і дітям, і вчителю під час роботи над вивченням нового матеріалу надає рольова гра.

Гра - рід діяльності, вільної та свідомої, яка дає дитині не тільки насолоду, але й дозволяє самостверджуватись у заняттях, які її цікавлять.

За визначенням Виготського Л.С. гра є природною формою праці дитини, властивою лише її формою діяльності. Особливість дитячої гри в тому, що її мотив не в результаті, а в змісті ігрової дії. Ігрові ситуації сприяють створенню особливого простору навчальної діяльності, у якому учень готується до рішення життєво-важливих проблем і реальних ускладнень.

За допомогою мовної гри реалізується активна позиція учня в навчальному процесі, адже учень передає не лише інформацію, але й своє ставлення до неї, а також фіксує і враження інших учасників гри. Одним із видів мовної гри є рольова гра.

Сама назва "рольові ігри" свідчить про те, що в ній учні отримують певну роль, яку вони повинні зіграти.

Рольові ігри:

• сприяють пізнанню про процеси та почуття інших учасників гри;

• створюють умови, коли учні розв'язують певну проблему, обігруючи ролі;

• створюють сприятливі умови для обговорення.

Кінцева мета рольової гри - набуття нових знань та їх відпрацювання до рівня навичок, процес пізнання визнається першорядним. Ідея використання рольової гри полягає в тому, щоб дати можливість учням потренуватись у спілкуванні з оточуючими, взявши на собі ролі за сценарієм. Крім того гра - це змагання, воно активізує пам'ять дітей, відображує сприйняття ними світу.

Учасники рольової гри не тільки роблять повідомлення з певної теми, але й невимушено вступають у бесіду, намагаються підтримати її. Вони цікавляться думкою інших, погоджуються, сперечаються, відстоюють свою позицію... Гра проходить в жвавій творчій атмосфері, і, зрештою, розмова стає невимушеною.

Як на уроці, так і в позакласній роботі віршовані тексти – це цікавий і нескладний матеріал для міні-інсценізацій з будь-яких тем. Такими є, наприклад, вірші “Going to the shop”, “Where are You Going to?”, “The Cat and the Mouse” та ін.

Учитель читає вірш, наприклад, “How do you do?” і розігрує в ролях за допомогою ляльки міні діалог з теми “Знайомство”:

“How do you do Hatty?”

“How do you do?”

“I hope you are very well, Hatty”

“I hope you are too”.

Потім цей вірш використовується для побудови власних міні діалогів у режимах вчитель-учень та учень-учень.

Для навчання англійської мови дуже важливо брати до уваги структуру мовної діяльності і її змісту. Це означає, що в навчанні усному спілкуванню важливо перш за все створити мотив, тобто поставити учня в таку ситуацію, щоб у нього виникла необхідність, потреба, бажання долучитися до спілкування на англійській мові. А для цього треба, щоб була мета: щось дізнатися, повідомити, когось спонукати до дій і т.п.

Іншими словами, організовуючи навчання усному мовленню, слід потурбуватися, щоб для учнів воно було вмотивоване. Для досягнення комунікативної мети в нагоді стануть технології критичного мислення.

2.3 Фаза рефлексії

Продемонструвати свої знання, усвідомити з критичної точки зору, що було зроблено, учні можуть під час заключної частини уроку — «Рефлексії». Які ж ознаки критичного мислення вони виявляють? Уміння самостійно працювати з інформацією, розвивати власний інтелект, мовні та мовленнєві компетенції, здатність приймати незалежні та продумані рішення.

Метою навчання на цьому етапі є узагальнення основних ідей та інтерпретація визначених, обмін думками, виявлення особистісного ставлення до проблеми, оцінювання процесу навчання та з’ясування додаткових запитань, які виникли під час уроку.

Після опрацювання теми часто пропоную учням написати сенкан. Саме цей прийом сприяє розвитку вмінь систематизувати інформацію, допомагає сприймати складні ідеї, почуття, уявлення, а також розвиває впевненість у собі, розуміння цінностей власних думок, надає можливість синтезувати інформацію і факти в конкретне коротке висловлювання.

Використання вищезазначених прийомів і форм роботи сприяють формуванню комунікативної компетентності. Прийоми та стратегії технології розвитку критичного мислення створюють необхідні умови для різнопланової роботи з інформацією: складання алгоритмів, виділення головного, представлення матеріалу у монологічному та діалогічному мовленні, написання сенканів,особистих листів.

Також часто застосовую метод «Мікрофон».

На етапі рефлексії використовую картки самооцінки, таблиці контролю і самоконтролю, тестування, виконання творчих завдань.

Переконана, що зазначені вище методи і прийоми розвитку критичного мислення, забезпечують глибоке усвідомлення навчального матеріалу на уроках англійської мови, збагачують словниковий запас учнів, розвивають мовленнєві вміння й навички учнів, їхню активність, ерудицію, творче мислення і сприяють формуванню й розвитку комунікативної компетенції.

2. РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДОСВІДУ

Отже, методи та прийоми технології розвитку критичного мислення учнів дійсно мають великий потенціал, реалізацію якого можна безпосередньо пов’язати з формуванням комунікативної компетентності учнів. Саме це завдання визначається найвідповідальнішим у новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, для предмету англійської мови, тому що стосується життєвих умінь учнів.

У результаті навчання за технологією розвитку критичного мислення мої учні поліпшили навчальні результати, є переможцями II етапу та учасниками III етапу Всеукраїнської олімпіади з англійської мови, учасниками II та III етапів МАН України.

Вважаю, що саме застосування нових методів та технологій на уроках англійської мови допомагає підвищувати результативність учнів, формує і розвиває комунікативну компетентність.

Також потрібно зазначити, що уроки, на яких упроваджується технологія розвитку критичного мислення сприяють позитивному ставленню до ефективної співпраці з метою розв’язання складних проблем. За моїми спостереженнями, учні поліпшили свої уміння висловлювати та обговорювати власні ідеї, формулювати їх чітко і точно, набули вищої самооцінки, впевненості у власних силах.

ВИСНОВОК

Таким чином, розгляд питань, що стосуються досліджуваної проблеми, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.

Зазначена технологія стимулює загальну активність учнів, сприяє створенню плідного освітнього середовища й утвердженню системного характеру навчання та самонавчання. За своєю сутністю технологія формування критичного мислення має інноваційний характер:

-         вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал;

-         виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти;

-         шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань;

-         розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку;

-         формує бажання і здатність самостійно вчитися, самоствердитися.

Та поряд із зазначеними перевагами під час упровадження технології критичного мислення виникають і певні проблеми:

-         прийоми технології інтерактивні, вони потребують значної кількості часу для підготовки учнів та вчителя;

-         за великий проміжок часу розглядається невеликий обсяг інформації;

-         застосування технології під час вивчення окремих тем може не давати бажаного результату внаслідок специфіки предмету: велика кількість уроків, на яких відпрацьовуються практичні навички.

Подальший розвиток досвіду буде здійснюватися в таких напрямках:

-         залучення учнів до підготовки уроків з використанням проблемного навчання (створення проблемних ситуацій);

-         вдосконалення роботи за рахунок використання комп’ютерних технологій та допомоги мережі Internet на уроці.